володарство
ВОЛО́ДА́РСТВО, а, с., заст.
Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.
В те ж літо місяця сніжного в шостий день став Кір префектом Преторії Всходу, й не було рівного йому й володарству його (І. Білик);
* Образно. Здійметься вона [Правда] вгору, прозорим повітрям полине, думка-то – з високості обдивитися своє володарство... (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- володарство — волода́рство іменник середнього роду територія іст. Орфографічний словник української мови
- володарство — -а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- володарство — тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство (рідше королі́вство), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У тридев’ятому царстві... Фразеологічний словник української мови
- володарство — ВОЛОДА́РСТВО, а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю. Словник української мови в 11 томах
- володарство — Володарство, -ва с. 1) Владычество. 2) Владѣніе. Словник української мови Грінченка