волошково
ВОЛО́ШКО́ВО, рідко.
Присл. до воло́шко́вий 2.
Над нею [країною] місяць грає, як і грав, волошково, пшенично, черешнево, вільхово, вербово (Б.-І. Антонич);
Дим волошково зацвіте на вогні, стрімким синім почерком допише вечір (Є. Пашковський);
Очі його збуджено й волошково поблискували (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me