вольницький
ВО́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до во́льниця.
У думах старшої верстви значну роль відіграють моралізаторські мотиви: повага до материнського і батьківського благословення, звеличення побратимства, вольницької солідарності (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вольницький — во́льницький прикметник Орфографічний словник української мови