вольницький

ВО́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до во́льниця.

У думах старшої верстви значну роль відіграють моралізаторські мотиви: повага до материнського і батьківського благословення, звеличення побратимства, вольницької солідарності (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольницький — во́льницький прикметник Орфографічний словник української мови