вольтер'янка

ВОЛЬТЕР'Я́НКА, и, ж.

Жін. до вольтер'я́нець.

Катерина II .. оголосила себе вольтер'янкою (закупленій у Вольтера бібліотеці відвели великий зал у Зимовому палаці, а сам вчений одержав доручення написати історію Росії) (Л. Кононович);

Генерал-лейтенант Енгельгардт був широко освіченою людиною, вольтер'янкою виховав свою наймолодшу доньку Софі, яка взялася за виховання кріпака Тараса Шевченка (з наук.-попул. літ.);

Пауль Ре знайшов нечинну сповідальню, де просиджував, працюючи над своєю новою книгою, і в цій сповідальні, сидячи поруч із Ре, молода вольтер'янка допомагала йому в доборі аргументів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольтер'янка — вольтер'я́нка іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. вольтер'янка — -и. Жін. до вольтер'янець. Великий тлумачний словник сучасної мови