1. Словник української мови у 20 томах

вольтижувальний

ВОЛЬТИЖУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для вольтижування.

Після закінчення курсу навчання верхової їзди в групі іпотерапії дитина має вміти виконувати прості вольтижувальні вправи на спині коня (з наук.-попул. літ.);

Сягнувши вищої точки, вольтижер спускається на вольтижувальну гурту: сісти він повинен у центрі й випрямити спину (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольтижувальний — вольтижува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вольтижувальний — -а, -е. Який служить для вольтижування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вольтижувальний — ВОЛЬТИЖУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який служить для вольтижування. Словник української мови в 11 томах