вона
ВО́НА, и, ж.
Назва грошових одиниць Корейської Народно-Демократичної Республіки та Республіки Корея.
Південнокорейську вону вдруге було введено в обіг 9 червня 1962 року (з наук.-попул. літ.);
Текстові написи на північнокорейських вонах відображено корейською мовою (із журн.);
Вони можна придбати в південнокорейських банках, спеціалізованих обмінних пунктах та у великих готелях (з Інтернету).
ВОНА́, її́ (з прийм. до не́ї, від не́ї і т. ін.), займ. особ. 3 ос. одн., ж.
1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником жіночого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника.
Линь, моя пісне, як чайка прудкая, – Вона не боїться, що в морі загине (Леся Українка);
Баба Сикліта дуже жаліла, що не вспіла наказати Марусі, як треба поводитись із сватами, і все, наче її кортіло, хотіла штовхнути дочку або сказати їй (Грицько Григоренко);
Тут я зустрівся з музою своєю. І, взявши в руки ліру й срібний лук, Пливу, як тінь, по морю снів за нею (М. Рильський);
// У сполуч. із займ. сама виділяє певний предмет мовлення з ряду йому подібних.
Поміж брівоньками дівчини склалася смужка, щічки заграли рум'янцем, а сама вона важко дихала й дивилася кудись на бік, неначе бачила там одповідь на якусь думку (А. Кащенко);
Вона сама – селянка, дочка горівника-мужика, і не їй боронити тих, хто віки тримав у горі її батьків (В. Винниченко);
Нереальне, все нереальне, пливе-напливає їй перед очі, сивою каламуттю та грипозною жовтизною заволікається світ, і сама вона вже ніби занурюється в якісь важкі, невилазні води тропіків... (О. Гончар);
// У сполуч. з часткою ось (от) набуває вказівного характеру.
От вона – сіра пляма лиця. Темна постать із лабораторії поспішає на голос (В. Винниченко);
– Хочете, може, “зенітку” мою побачити? Ось вона! – і погладив ніжно дід Свирид свої вила-трійчата... (О. Вишня);
Ось вона, свобода! Гуляй – скільки хочеш (О. Гончар);
– Бери братницю златну, я також докину в неї жменю турицької землі. Хай ліпше так, ніж... Ось вона – я привіз із собою! (І. Білик).
2. тільки род. в. Уживається у значенні присвійного займенника.
О Боже мій милий! така твоя воля, Таке її щастя, така її доля (Т. Шевченко);
До війни Ляля часто бігала до цього будинку, де жила одна з найулюбленіших її вчительок (О. Гончар);
Василько бачив її [мами] тінь на стелі (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- вона — во́на іменник жіночого роду грошова одиниця Кореї вона́ займенник Орфографічний словник української мови
- вона — I в`она-и, ж. Грошова одиниця Кореї, що дорівнює 100 чонів. II вон`аїї (з прийм. до неї, від неї і т. ін.), займ. особ. 3 ос. одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вона — во́на грошова одиниця Корейської Народно-Демократичної Республіки, поділяється на 100 джонів (чонів), а також Південної Кореї. Словник іншомовних слів Мельничука
- вона — бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не (ні) пари з вуст! (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
- вона — Вона́, її́, їй, не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вона — ВОНА́, її́ (з прийм. до не́ї, від не́ї і т. ін.), займ. особ. 3-ої ос. одн., ж. 1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником жіночого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. Словник української мови в 11 томах
- вона — рос. вона грошова одиниця Корейської Народно-Демократичної Республіки та Південної Кореї, поділяється на 100 джонів (чонів). Eкономічна енциклопедія
- вона — Вона, її мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. ІІ. 19. Словник української мови Грінченка