воркітня
ВОРКІТНЯ́, рідко ВОРКОТНЯ́, і́, ж., розм.
Дія за знач. воркота́ти 1–4 і звуки, утворювані цією дією.
Воркотня, та не щодня (Номис);
Це він [Міхневич] .. слухав нашу буденну воркітню – кухня вдовиці була відразу за дверима і не відділялася, як це звичайно, передпокоєм (Валерій Шевчук);
Тиха воркітня голубів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me