воркітня

ВОРКІТНЯ́, рідко ВОРКОТНЯ́, і́, ж., розм.

Дія за знач. воркота́ти 1–4 і звуки, утворювані цією дією.

Воркотня, та не щодня (Номис);

Це він [Міхневич] .. слухав нашу буденну воркітню – кухня вдовиці була відразу за дверима і не відділялася, як це звичайно, передпокоєм (Валерій Шевчук);

Тиха воркітня голубів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркітня — -і, ж. Збірн. до воркотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. воркітня — Воркітня, -ні ж. Мурлыканіе. Словник української мови Грінченка