1. Словник української мови у 20 томах

ворожбитський

ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до ворожби́т, ворожби́тка і ворожби́тство.

Читав [Філіпп] і твори Преторіуса, що славився тоді ворожбитськими штуками на цілий світ (О. Ільченко);

Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу. Це шаман: танцює свій ворожбитський танець (З. Тулуб);

На все існував тільки ворожбитський засіб, бо жоден інший не зміг би зарадити... (Л. Смілянський);

Колись нібито .. селилися по наших селах та байраках люди загадкових ворожбитських можливостей, так звані характерники (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожбитський — ворожби́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ворожбитський — -а, -е, заст. Прикм. до ворожбит. || Власт. ворожбитові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворожбитський — Ворожби́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ворожбитський — ВОРОЖБИ́ТСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ворожби́т; // Власт. ворожбитові. Де-не-де гуркотить барабан і збуджує морозну тишу. Це шаман: танцює свій ворожбитський танець (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589); Читав [Філіпп] і твори Преторіуса... Словник української мови в 11 томах