1. Словник української мови у 20 томах

ворочок

ВО́РОЧОК, чка, ч.

Зменш. до во́рок.

Продасть горщик масла жінка І ворочок сиру (П. Чубинський);

Грабовський розв'язав ворочок землистого кольору, наготований Василиною Марківною, і кинув дві пучки чаю в казанок (М. Сиротюк);

Стрельбицький покликав тата і подав йому ворочок муки (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворочок — во́рочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ворочок — -чка, ч. Зменш. до ворок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворочок — ВО́РОЧОК, чка, ч. Зменш. до во́рок. Продасть горщик масла жінка І ворочок сиру (Чуб., V, 1874, 581); Артем витягнув невеличкий ворочок і дав його хлопчикові (Шиян, Гроза.., 1956, 58). Словник української мови в 11 томах
  4. ворочок — Ворочок, -чка м. ум. отъ ворок. Словник української мови Грінченка