1. Словник української мови у 20 томах

ворсувальниця

ВОРСУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до ворсува́льник.

За відомістю 1726 р. на Глушківській мануфактурі поряд із чоловіками працювали також жінки й дівчата: ворсувальницями, прядильницями (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворсувальниця — ворсува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ворсувальниця — -і. Жін. до ворсувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворсувальниця — ВОРСУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до ворсува́льник. Словник української мови в 11 томах