воскрешений

ВОСКРЕ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до воскреси́ти.

Це все – геть усе довкола – лише воскрешені Корієвою силою метафори (Л. Дереш);

– Іди ж, сину мій, чудовно воскрешений і утіш жону твою, що з сліз не висихала, відколи ти сей світ покинув (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me