1. Словник української мови у 20 томах

восьмеро

ВО́СЬМЕРО, вісьмо́х, числ. кільк., збірн.

Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).

І нас усіх у сім'ї було восьмеро: дядько, дядина, п'ятеро дітей та я (Панас Мирний);

У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник);

Хiба йтиме восьмеро волiв осiбно вiд тих, з якими звиклися за довгу дорогу? (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. восьмеро — во́сьмеро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. восьмеро — Вісьмох, числ. збірн.: восьмеро дітей, восьмеро качат. Пор. двоє. Літературне слововживання
  3. восьмеро — вісьмох, числ. кільк., збірн. Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. восьмеро — Во́сьмеро, -ро́х, -ро́м, -рома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. восьмеро — ВО́СЬМЕРО, вісьмо́х, числ., збірн. Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення... Словник української мови в 11 томах
  6. восьмеро — Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ. Словник української мови Грінченка