восьмипілля
ВОСЬМИПІ́ЛЛЯ, я, с., с. г.
Система сівозміни, при якій орна земля поділяється на вісім ділянок, кожна з яких по черзі засівається різними культурами.
У передових поміщицьких маєтках у 40-х роках ХІХ ст. замість застарілого трипілля впроваджувалося п'ятипілля, шестипілля і навіть восьмипілля (з навч. літ.);
На десяти гектарах землі господарства було застосовано восьмипілля (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me