восьмиструнний

ВОСЬМИСТРУ́ННИЙ, а, е.

Який має вісім струн.

Арабське джерело IX ст. оповідало про восьмиструнні слов'янські лютні, гуслі і довгі, на два лікті дудки (М. Грушевський);

Коло багаття з сього боку сидів сивий дід у старій ягнячій гуньці й грав на восьмиструнні гуслі [восьмиструнних гуслях], сам собі приспівуючи (І. Білик);

П. Куліш описав цікавий випадок, як один запорозький козак продав свою восьмиструнну бандуру заможному діду-сліпцю Ригоренку, який жив на Харківщині (з наук.-попул. літ.);

Музиканту з саморобною восьмиструнною гітарою дали звання народного артиста України (з газ.).