вотивний
ВОТИ́ВНИЙ, а, е.
Стос. до вотиви.
Поки що відомий лише один вотивний двоярусний рельєф III ст. н. е. з Херсонеса, відтиснутий на глиняній пластинці (з наук. літ.);
Проведено ідентифікацію античних світильників як вотивних моделей кораблів (з наук.-техн. літ.);
Вотивний характер засвідчують численні знахідки мініатюрного посуду саме на культових об'єктах (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me