вотивний

ВОТИ́ВНИЙ, а, е.

Стос. до вотиви.

Поки що відомий лише один вотивний двоярусний рельєф III ст. н. е. з Херсонеса, відтиснутий на глиняній пластинці (з наук. літ.);

Проведено ідентифікацію античних світильників як вотивних моделей кораблів (з наук.-техн. літ.);

Вотивний характер засвідчують численні знахідки мініатюрного посуду саме на культових об'єктах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вотивний — Воти́вний: — схвальний або заперечний (від лат. votum бажання) [25] Словник з творів Івана Франка
  2. вотивний — -а, -е. Прикм. до вотиви. Великий тлумачний словник сучасної мови