вотування

ВОТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вотува́ти.

31 січня 1850 р. Пруссія одержала нову конституцію, за якою двопалатний парламент отримав право вотування законів, затвердження бюджету та податків (з наук. літ.);

З 1340 р. у розпорядження парламенту Англії переходить не лише вотування податків, але й контроль за їх використанням (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вотування — вотува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вотування — -я, с. Дія за знач. вотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вотування — ВОТУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. вотува́ти. Словник української мови в 11 томах