вотще

ВО́ТЩЕ, заст.

Даремно, марно.

Та – ба! Виходить – все вотще, Бо треба вчитись ще і ще!.. (І. Багряний);

І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо (О. Ольжич);

– Вотще, Махтею, твої намагання: ниньки в тебе їсти не буду (М. Стельмах).