воцаряти

ВОЦАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВОЦАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, іст.

Зводити на престол; робити царем.

Облогу було знято союзними козаками, які разом з Мехмедом III і Шахіном Ґераямі попрямували потім до Кафи, щоб протистояти черговій спробі султана воцарити Джанібека Ґерая (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me