воцаряти
ВОЦАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВОЦАРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, іст.
Зводити на престол; робити царем.
Облогу було знято союзними козаками, які разом з Мехмедом III і Шахіном Ґераямі попрямували потім до Кафи, щоб протистояти черговій спробі султана воцарити Джанібека Ґерая (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me