воцерковленість

ВОЦЕРКО́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж., рел.-церк.

Властивість за знач. воцерко́влений.

Для більшості християн воцерковленість означає утвердження у вірі й наближення до життя церкви (із журн.);

Воцерковленість означає, що наша творча інтелігенція повинна вбачати своє головне завдання у відродженні духовно-морального ідеалу, притаманного вітчизняній традиції (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воцерковленість — воцерко́вленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови