воцерковленість
ВОЦЕРКО́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж., рел.-церк.
Властивість за знач. воцерко́влений.
Для більшості християн воцерковленість означає утвердження у вірі й наближення до життя церкви (із журн.);
Воцерковленість означає, що наша творча інтелігенція повинна вбачати своє головне завдання у відродженні духовно-морального ідеалу, притаманного вітчизняній традиції (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воцерковленість — воцерко́вленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови