1. Словник української мови у 20 томах

впадіння

ВПАДІ́ННЯ (УПАДІ́ННЯ), я, с.

1. Дія за знач. впада́ти¹ 1.

В озеро впадають три заболочені в місцях впадіння гірські потічки (з наук.-попул. літ.).

2. Місце злиття двох рік або втікання річки в море, океан і т. ін.; гирло річки.

Йомсборг стоїть на острові, коло впадіння ріки в море, доступ звідусіль до нього відкритий... (П. Загребельний);

Місто Чигирин .. розкинулося серед горбів на березі Тясмину при його впадінні в Дніпро (Ю. Мушкетик);

Це вже було на правому березі Росі, нижче від впадіння Роставиці (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впадіння — впаді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. впадіння — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. впасти I 1). 2》 Місце злиття двох рік або втікання річки в море тощо; гирло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впадіння — ГИ́РЛО (місце, де річка впадає в море, озеро тощо), ВПАДІ́ННЯ, ДЕ́ЛЬТА (з численними острівцями); ЕСТУА́РІЙ книжн. (лійкоподібне). Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі (З. Словник синонімів української мови
  4. впадіння — ВПАДІ́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. впа́сти¹ 1. Річка Рось перемістила своє місце впадіння в Дніпро, і на ньому на деякий час припинилось судноплавство (Рад. Укр., 18.ІІІ 1946, 2). Словник української мови в 11 томах