впаяний
ВПА́ЯНИЙ (УПА́ЯНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до впая́ти 1.
Замість звичайного хреста тепер він носив хрест із впаяними по краях гривениками найостаннішої чеканки (В. Стус);
Батареї намертво впаяні, їх повинно б вистачити на рік безперервної роботи (О. Тесленко);
// впа́яно, безос. пред.
Рентгенівська трубка має вигляд скляного балона, на полюсах якого впаяно два електроди – катод і анод (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me