вперве

ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ), присл., розм.

Те саме, що впе́рше.

Скажи, коли б вернувсь ізнов той день, Як бачились уперве ми з тобою (П. Куліш);

– Я тебе вперве бачу у вічі, – сказала Василина (І. Нечуй-Левицький);

Чи згадуєш, як ми колись Зійшлись на розмову гарячу? Тоді я ще вперве тебе, Незнану землячку, побачив (В. Самійленко);

Хорій душі тепер спокою треба. Нехай вперве своє горе сама переможе (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вперве — впе́рве прислівник уперше незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. вперве — (уперве), присл., діал. Уперше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вперве — ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Словник синонімів української мови
  4. вперве — ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ), присл., діал. Уперше. — Я тебе вперве бачу у вічі, — сказала Василина (Н.-Лев., II, 1956, 112); Чи згадуєш, як ми колись Зійшлись на розмову гарячу? Тоді я ще вперве тебе, Незнану землячку, побачив (Сам., І, 1958, 127). Словник української мови в 11 томах