1. Словник української мови у 20 томах

впереміжку

ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ), присл., розм.

Те саме, що впере́між.

По двоє в'їздили в широко розчинені ворота жовніри і козаки впереміжку (Іван Ле);

Плечі Нестора тіпала лихоманка, обсипаючи їх впереміжку то колючою крупою віхоли, то вогнистими снопами іскор (І. Волошин);

Очуняв, а біля мене гора черепків упереміжку з кутею, холодцем та грушками від узвару... (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впереміжку — впере́міжку прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. впереміжку — (упереміжку), присл., розм. Те саме, що впереміж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впереміжку — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  4. впереміжку — ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Словник синонімів української мови
  5. впереміжку — ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ), присл., розм. Те саме, що впере́між. По двоє в’їздили в широко розчинені ворота жовніри і козаки впереміжку (Ле, Хмельницький, І, 1957, 369); Плечі Нестара тіпала лихоманка, обсипаючи їх впереміжку то колючою крупою віхоли... Словник української мови в 11 томах