впихнути

ВПИХНУ́ТИ (УПИХНУ́ТИ), ВПХНУ́ТИ (УПХНУ́ТИ), ну́, не́ш, ВВІПХНУ́ТИ (УВІПХНУ́ТИ), ну́, і́пхне́ш, док., що.

Однокр. до впиха́ти.

Півтораметровий прут потонув у восковій масі увесь, і Герман силкувався ввіпхнути за ним ще й свою руку аж до ліктя (І. Франко);

– Що це ви в кишеню впхнули? – Та купив оце цибулі (О. Олесь);

Він тремтів од жаху, коли двоє дебелих парашутистів увіпхнули його до кімнати (Ю. Бедзик);

Візьми її! – наполягав чомусь дядя Вася, і я став уже нишком думати, чи не хоче цей начальник 3-ї частини впихнути в канцелярію свою людину (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me