впихнутися

ВПИХНУ́ТИСЯ (УПИХНУ́ТИСЯ), ВПХНУ́ТИСЯ (УПХНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, ВВІПХНУ́ТИСЯ, (УВІПХНУ́ТИСЯ), ну́ся, і́пхне́шся, док., розм.

Однокр. до впиха́тися.

Вони заскочили в тролейбус, що вже рушав .. Біля базару .. пересіли на автобус, увіпхнулися в переповнений салон (О. Тесленко);

Де Іван Дзюба проводив вечори, там буквально неможливо було впхнутися (із журн.);

Бачу, мати зайшла, а дитина бігає від одних дверей до інших, намагаючись бодай кудись впихнутися (з газ.);

* Образно. З другого боку – то й зовсім переполовинений будиночок, безжальний ніж бульдозера пройшовся по його тілу, вивільнюючи простір для неоковирного новака, що нахабно ввіпхнувся посеред тихих старожилів, понівечив їх, повідгортав, поруйнував (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me