1. Словник української мови у 20 томах

вплач

ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл.

Плачучи, проливаючи сльози.

– Він є в палаті?! – Недавно був у мене! І ще накажи (вплач) ув'язнити його спільника (О. Назарук);

– Мамо, чого вона дражниться? – вплач жалілась Оксанка (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вплач — вплач прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вплач — (уплач), присл. Плачучи, проливаючи сльози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вплач — Вплач, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вплач — ВПЛАЧ (УПЛА́Ч), присл. Плачучи, проливаючи сльози. — Мамо, чого вона дражниться? — вплач жалілась Оксанка (Тич., І, 1957, 256). Словник української мови в 11 томах