вплітання

ВПЛІТА́ННЯ (УПЛІТА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. впліта́ти¹.

Кожна дівчина знала послідовність уплітання стрічок у віночок (з навч. літ.);

Виявом майстерності П. Ребра є гармонійне вплітання у структуру конкретного твору тропів, фігур поетичного синтаксису, лексичних засобів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вплітання — впліта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вплітання — (уплітання), -я, с. Дія за знач. вплітати (уплітати). Великий тлумачний словник сучасної мови