вплітатися

ВПЛІТА́ТИСЯ (УПЛІТА́ТИСЯ), а́ється, недок., ВПЛЕСТИ́СЯ (УПЛЕСТИ́СЯ), ете́ться, док.

1. Потрапляти в що-небудь, переплітаючись з ним; увиватися.

Над парком тепер ніби заснувалась біляста зелена гостроверха голова, що тяглася гострим кінцем до місяця, а внизу по вінцях упліталась у галуззя дерев (М. Івченко);

Жита лягали хвилею в покіс, І колоски, важким зерном налиті, Тоді самі впліталися до кіс (П. Воронько);

Молоденький стриж, з отих, уже нових, покрай дороги лежить коло самого чобота! .. Бур'янина вплелася в його довгі, іще невправні крильця... (Г. Колісник).

2. перен. Входити, вставлятися в що-небудь ціле, з'єднуючись з ним.

Оповідані там [у “Перлі многоцінному”] “приклади” та чуда переходять в уста народу, вплітаються в канву давніших оповідань (І. Франко);

У фільмі [“Щорс”] в бойові епізоди вплітається весілля (О. Довженко);

Раптом у хор співаків і співачок уплівся чийсь новий голос – високий і чистий (В. Минко).

3. тільки недок. Пас. до впліта́ти¹ 1.

По завіяному шляху вітер переганяв сухі димчасті струмки снігу, зрідка в них вплітався напівстиснутим дитячим кулачком дубовий листок (М. Стельмах);

Найранішими є будівлі овальної форми. Уздовж стін вкопувалися вертикальні стовпи, а між ними впліталися тонкі прути (з навч. літ.).