впровадження

ВПРОВА́ДЖЕННЯ (УПРОВА́ДЖЕННЯ), я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. впрова́дити.

По здобуттю їх [замків] і упровадженню в полон багато гарних дівчат і молодих хлопців замки підпалено (О. Назарук);

Апарат насильства програмується теоретиками марксизму як засіб впровадження теорії в реальне життя (М. Руденко);

Упровадження результатів дослідження проводилось в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (з наук. літ.).

2. Те, що впроваджено.

Великий обсяг клінічних досліджень і хірургічних впроваджень Ю. П. Зозуля здійснював разом зі своїми співробітниками (з наук.-попул. літ.);

Реальні масштаби наших впроваджень поки що дуже скромні й далеко не такі, як нам хотілося б і як потрібно державі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впровадження — впрова́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. впровадження — (упровадження), -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. впровадити. Впровадження товару (на ринок) — широке розповсюдження товару на ринку. 2》 Те, що впроваджено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впровадження — Впровадження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. впровадження — ВПРОВА́ДЖЕННЯ (УПРОВА́ДЖЕННЯ), я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. впровадити. Практичне впровадження наукової організації праці дає змогу без великих капітальних затрат забезпечити значне зростання виробництва (Ком. Укр., 1, 1967, 38). 2. Те, що впроваджено. Словник української мови в 11 томах
  5. впровадження — рос. внедрение поширення нововведень, здійснення мети практичного використання і реалізації прогресивних ідей, винаходів, результатів наукових досліджень, ноу-хау. Eкономічна енциклопедія