впродовж
ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), присл.
1. У довжину чого-небудь; удовж.
Зовсім вона [хатка] порожня сливе .. Стіл із розколиною упродовж посередині (Марко Вовчок);
Нарешті виступає зовсім ясно декорація першої дії: глибока балка в степу, розріз впродовж (Л. Старицька-Черняхівська).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось.
Упродовж всієї стіни, ближче до її верху, випинався уперед над рівчак мурований пояс (А. Кащенко);
По той бiк затоки вигинається впродовж берега рядок вогнiв рибальського селища (О. Гончар).
3. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що про́тягом 1.
Гуцульські кожушки зберігають та одягають на свята впродовж довгих десятиліть. Часом вони переходять од діда до онуків (Т. Масенко);
Людина зберігає в собі дитяче впродовж усього життя (П. Загребельний);
Так минає ще дві години, упродовж яких ми маємо змогу зайнятися власними справами (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- впродовж — (у довжину до якогось місця) вздовж, здовж, поздовж, впродовж. Словник синонімів Полюги
- впродовж — впродо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- впродовж — <�УПРОДОВЖ> пр., продовж, протягом, зап. на протязі. ВПРОСТ <�УПРОСТ> пр., (до кого) просто, прямо, навпрост, безпосередньо, пор. НАВПРОСТЕЦЬ; ПРИЙ. уздовж; Ч. Г. зовсім, цілком. Словник синонімів Караванського
- впродовж — [ўпродоўж] = упродовж присл. Орфоепічний словник української мови
- впродовж — (упродовж), присл. 1》 У довжину чого-небудь; удовж. 2》 рідко. Те саме, що протягом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впродовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Словник синонімів української мови
- впродовж — Впродо́вж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- впродовж — ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), присл. 1. У довжину чого-небудь; удовж. Зовсім вона [хатка] порожня сливе.. Стіл із розколиною упродовж посередині (Вовчок, І, 1955, 288). 2. рідко. Те саме, що про́тягом. Словник української мови в 11 томах