вражливість
ВРА́ЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. вра́жли́вий.
[Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Леся Українка);
Мені хотілося вірити, що Лена ні в що не замішана, що це певний дивовижний збіг обставин і моя не менш дивовижна на це вражливість (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вражливість — вражли́вість іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вражливість — -вості, ж. Властивість за знач. вражливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вражливість — ВРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вражли́вий. [Антей:] Тобі не до лиця така вражливість, бо ти ж продав туди свій твір найкращий, де зневажають все, що нам святе (Л. Укр., III, 1952, 435). Словник української мови в 11 томах