вродливенький

ВРОДЛИ́ВЕНЬКИЙ (УРОДЛИ́ВЕНЬКИЙ), а, е.

Зменш. до вродли́вий 1.

Що ж це за жінка? Безсмертна. Така чорнявенька, худенька і вродливенька, нівроку їй (М. Стельмах);

Петрик, вродливенький канцелярист, не приніс їй ні рівноваги, ні щастя (Г. Колісник).