1. Словник української мови у 20 томах

врозкид

ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), рідко ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ), присл.

1. Не разом, окремо, розкидано.

Люди врозкид розляглися в траві (К. Гордієнко);

Поміж низових куренів, які стояли .. врозкид, ще й пообростали за роки прикомірками, прибудовами, через хвіртку в палісаді вийшов [Сірко] на берег Скарбної (Ю. Мушкетик);

Діжку в кутку перевернуто, врозкидь на долівці лежать граблі, вила, сапа, сокира (Є. Гуцало);

Містечко урозкидь огортає димкувата імла (Є. Пашковський).

2. Розкидаючи руками, вручну.

Посів насіння для газону слід проводити в безвітряну і суху погоду як за допомогою спеціальних сівалок, так і врозкид (із журн.);

У процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ запропоновано висівати багаторічні трави стрічково або врозкид (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врозкид — вро́зкид прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. врозкид — (урозкид), рідко врозкидь (урозкидь), присл. 1》 Не разом, окремо, розкидано. 2》 Розкидаючи руками, вручну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врозкид — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  4. врозкид — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. Словник синонімів української мови
  5. врозкид — ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), рідко ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ), присл. 1. Не разом, окремо, розкидано. Люди врозкид розляглися в траві (Горд., Чужу ниву.. Словник української мови в 11 томах