1. Словник української мови у 20 томах

врослий

ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е.

Дієпр. акт. до врости́1.

Врослий ніготь – явище не дуже приємне і хворобливе, що трапляється, на жаль, досить часто (із журн.);

Гора Бона нагадує забутий, врослий у землю велетенський шолом (У. Самчук);

Перед хатками, врослими від старості в землю, з'явилися квітнички (Ірина Вільде);

* Образно. Що значить одна людина в тій велетенській системі, яка охоплює всю земну планету тисячолітніми, врослими в шкуру людства зв'язками й законами? (В. Винниченко).

ВРО́СЛИЙ² див. уро́слий¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врослий — вро́слий 1 дієприкметник який вріс у що-небудь вро́слий 2 дієприкметник зарослий Орфографічний словник української мови
  2. врослий — I (урослий), -а, -е. Який вріс у що-небудь. II див. урослий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врослий — ВРО́СЛИЙ¹ (УРО́СЛИЙ), а, е. Який вріс у що-небудь. Сучками називаються основи зарослих і врослих гілок, які колись були або лишились на кроні стовбура дерева (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах