вросток
ВРО́СТОК, тка, ч.
Те, що вростає в що-небудь, укорінюється в чомусь.
У кварц проростають великі кристали ортоклазу, причому, коли вростки ці правильно орієнтовані, то граніт має назву письмового каменю (з наук. літ.);
Забарвлення темно-зеленого халцедону пояснюють вростками різних силікатів: хлориту, амфіболу, селадоніту (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вросток — вро́сток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вросток — -тка, ч., спец. Те, що вростає в що-небудь, укорінюється в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вросток — ВРО́СТОК, тка, ч., спец. Те, що вростає в що-небудь, укорінюється в чомусь. У кварц проростають великі кристали ортоклазу, причому, коли вростки ці правильно орієнтовані, то граніт має назву письмового каменю (Курс заг. геол., 1947, 62) Словник української мови в 11 томах