1. Словник української мови у 20 томах

всевишній

ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ), нього, ч. (з великої літери).

У християнстві – одне з найменувань Бога.

Принось Богові в жертву подяку і виконуй свої обітниці Всевишньому (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Благословляй-хвали Всевишнього й за те, Що не мовчиш один між стадом без'язиким (П. Куліш);

Собаки .. так люто кинулися назустріч, що Смолякові залишилося тільки одне: упасти мерщій в очерет і здатися на ласку Всевишнього (П. Козланюк);

Усевишній не може приймати дарунки, тому що Він Сам є власник і джерело всього сущого (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всевишній — (усевишній), -нього, ч. Бог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Всевишній — Всеви́шній іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Всевишній — див. Бог Словник синонімів Вусика
  4. Всевишній — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  5. всевишній — ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ), нього, ч., заст. Бог. Собаки.. так люто кинулися назустріч, що Смолякові залишилося тільки одне: упасти мерщій в очерет і здатися на ласку всевишнього (Козл., Ю. Крук, 1957, 439). Словник української мови в 11 томах