1. Словник української мови у 20 томах

всезнайко

ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон.

Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім.

Незважаючи на ті ноги, які, бувши стулені разом, справді скидалися на клешню, Павло Якович був досить жвавий, всюдисущий і всезнайко (Б. Антоненко-Давидович);

– Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всезнайко — всезна́йко іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. всезнайко — Всезнавець, всевіда, всевідець, ж. ходяча енциклопедія, як ім. всезнаючий; п! УНІВЕРСАЛ. Словник синонімів Караванського
  3. всезнайко — (усезнайко), -а, ч., ірон. Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана в усьому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всезнайко — див. бувалий; розумний Словник синонімів Вусика
  5. всезнайко — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію). Словник синонімів української мови
  6. всезнайко — ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон. Про людину, що вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім. — Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 407). Словник української мови в 11 томах