всемилостиво

ВСЕМИ́ЛОСТИВО (УСЕМИ́ЛОСТИВО).

Присл. до всеми́лостивий 1.

Султан всемилостиво висловив згоду з одностайною думкою учених, і побоювання зникло із сердець (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me