всеохопно

ВСЕОХО́ПНО (УСЕОХО́ПНО).

Присл. до всеохо́пний.

Тема дисгармонії, конкретніше – тема страхіть революції та братовбивчої війни лунає у збірці Павла Тичини “Замість сонетів і октав” всеохопно (з наук.-попул. літ.);

У чому полягає головна хвороба нашого часу? Можливо, в тому, що ми небезпечно далеко віддалилися від Царства Божого, Царства, всеохопно просякнутого любов'ю (із журн.);

Досить швидко й всеохопно розвиваються телекомунікаційні зв'язки, що полегшуватимуть міжнародне спілкування і доступ до банків інформаційних даних і банків знань (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me