всеохопно
ВСЕОХО́ПНО (УСЕОХО́ПНО).
Присл. до всеохо́пний.
Тема дисгармонії, конкретніше – тема страхіть революції та братовбивчої війни лунає у збірці Павла Тичини “Замість сонетів і октав” всеохопно (з наук.-попул. літ.);
У чому полягає головна хвороба нашого часу? Можливо, в тому, що ми небезпечно далеко віддалилися від Царства Божого, Царства, всеохопно просякнутого любов'ю (із журн.);
Досить швидко й всеохопно розвиваються телекомунікаційні зв'язки, що полегшуватимуть міжнародне спілкування і доступ до банків інформаційних даних і банків знань (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me