1. Словник української мови у 20 томах

всеплодючий

ВСЕПЛОДЮ́ЧИЙ (УСЕПЛОДЮ́ЧИЙ), рідко ВСЕПЛОДЮ́ЩИЙ (УСЕПЛОДЮ́ЩИЙ), а, е.

Який приносить всілякі плоди.

Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! (І. Франко);

Одружив старий верховинський ведун залюблених біля жертовного вогнища перед оком всесильного Яр-Дива, закликав всеплодючу Матір-Землю, аби помагала подружжю у спільному житті, у викохуванні щасливих та веселих діток (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всеплодючий — всеплодю́чий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. всеплодючий — ВСЕПЛОДЮ́ЧИЙ див. всеплодю́щий. Словник української мови в 11 томах