всесилля

ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), я, с., книжн.

1. Необмежена влада, сила, вплив; усемогутність.

Ось вона [Ярослава] у трюмі читає односельцям Франка... Потiм погляд її на океан, на всесилля й безмежжя стихiї... (О. Довженко);

Влада польського короля у другій половині XVIII ст. була номінальною. Панувало всесилля магнатів, які мали власні війська, видавали свої закони і постанови, чинили суд і розправу над населенням (з навч. літ.).

2. Здатність переборювати всі труднощі, перешкоди.

Він зберіг у найглибших закутках серця віру в батька, в його всесилля і нездоланність (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всесилля — всеси́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. всесилля — (усесилля), -я, с., книжн. 1》 Нічим не обмежена влада, величезний вплив на що-небудь; усемогутність. 2》 Здатність переборювати всі труднощі, перешкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всесилля — див. сила Словник синонімів Вусика
  4. всесилля — ВСЕСИ́ЛЬНІСТЬ (УСЕСИ́ЛЬНІСТЬ) (необмежена сила, влада, вплив), ВСЕМОГУ́ТНІСТЬ (УСЕМОГУ́ТНІСТЬ), ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), ВСЕВЛА́ДНІСТЬ (УСЕВЛА́ДНІСТЬ), ВСЕВЛА́ДДЯ (УСЕВЛА́ДДЯ). Словник синонімів української мови
  5. всесилля — ВСЕСИ́ЛЛЯ (УСЕСИ́ЛЛЯ), я, с., книжн. 1. Нічим не обмежена влада, величезний вплив на що-небудь; усемогутність. Влада [польського] короля [у другій половині XVIII ст.] була номінальною. Словник української мови в 11 томах