всесильно

ВСЕСИ́ЛЬНО (УСЕСИ́ЛЬНО).

Присл. до всеси́льний.

Щось усесильно гнало його сюди, примушувало лишити друзів, берег, який був милий і дорогий... (Василь Шевчук);

Хмари сплинули, ніч відкрила невидиму вдень глибину неба, усесильно і лячно було в горисвітній пітьмі (Є. Пашковський);

Романтизм, що на початку XIX ст. володів всесильно в літературі, розбуджував зацікавлення до минувшини, до давнього життя народів, поширював захоплення історичними дослідами (з наук. літ.).