всестановий
ВСЕСТА́НОВИ́Й (УСЕСТА́НОВИ́Й), а́нова́, а́нове́.
Власт. усім станам (див. стан³ 7).
Братства спочатку були переважно організаціями всестанового характеру (з наук. літ.);
Києво-Могилянська академія була загальноукраїнським всестановим навчальним закладом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me