всестановий

ВСЕСТА́НОВИ́Й (УСЕСТА́НОВИ́Й), а́нова́, а́нове́.

Власт. усім станам (див. стан³ 7).

Братства спочатку були переважно організаціями всестанового характеру (з наук. літ.);

Києво-Могилянська академія була загальноукраїнським всестановим навчальним закладом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me