всеєдність

ВСЕЄ́ДНІСТЬ (УСЕЄ́ДНІСТЬ), ності, ж.

Поєднання всіх, усього в чомусь, комусь.

Ви линете далі над сніговими горами, .. ви пірнаєте у прірви океану, .. ви в ураганах піску підноситеся знову у високості. І все це ви, ви якась всеєдність, ви щось всеосяжне, неперевершене, нездоланне (В. Підмогильний);

Ідея всеєдності була представлена в багатьох філософських концепціях, починаючи з давньогрецької натурфілософії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me