всмоктувати

ВСМО́КТУВАТИ (УСМО́КТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСМОКТА́ТИ (УСМОКТА́ТИ), всмокчу́, всмо́кчеш, док., що.

1. Вбирати в себе; всотувати, всисати.

Корова .. всмоктувала ставок у мокрі рожеві губи (Л. Первомайський);

Він [земснаряд] розпушував під собою ґрунт, потужною помпою всмоктував його разом з водою (Л. Дмитерко);

Замочені яблука перші п'ять-сім днів швидко всмоктують розсіл і його треба увесь час доливати (з наук.-попул. літ.);

Земля всмоктала блакитні калюжі, наче їх і не було (З. Тулуб);

* Образно. Може, нужда та недостача покриє їх [дітей] латами, руб'ями, зсушить-зов'ялить свіжі личенька, усмокче раді веселі очиці глибоко у лоб (Панас Мирний).

2. перен. Сприймати, засвоювати.

Горобенко вiдчуває тiльки, як сотнi голiв витягнулись до нього й ловлять, всмоктують його слова (Б. Антоненко-Давидович).

◇ (1) Всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти і т. ін.) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти і т. ін.) [в се́бе] з молоко́м ма́тері (з ма́териним (матери́нським) молоко́м) що – засвоювати що-небудь із дитинства.

Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський);

Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (з газ.);

Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський);

Суворі погляди на честь увійшли з материним молоком в його [Дмитра] душу; не порушила їх перша зелена юність, і тому надалі вони ще більше зміцніли (М. Стельмах);

Розмовляють [студенти] так латиною, мов народились римлянами й всмоктали цю стару співучу мову ще з материнським молоком (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

всмоктувати

Значення в інших словниках