всовування
ВСО́ВУВАННЯ (УСО́ВУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. всо́вувати.
Нанесіть на гладкому кінці труби олівцем або крейдою мітку, що позначає глибину всовування кінця труби в розтруб (з наук.-техн. літ.);
Ми мовчки рушили за охоронцем, стежачи за його неквапливою ходою, манірністю всовування старого ключа в не менш зашкарублий від часу замок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всовування — всо́вування іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- всовування — (усовування), -я, с., рідко. Дія за знач. всовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всовування — ВСО́ВУВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. всо́вувати. Словник української мови в 11 томах