вставлення
ВСТА́ВЛЕННЯ (УСТА́ВЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. вста́вити¹.
Де треба було проробити більшу дірку в мурованій стіні для вставлення рури, де треба було підмурувати котел до належного становища, – Шеффель примірював і запоряджував, а Бенедьо .. з робітниками виконував (І. Франко);
При складанні частин коліс був застосований шкантовий спосіб з'єднання – за допомогою висвердлювання круглих отворів та вставлення в них дерев'яних шунтів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вставлення — вста́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вставлення — (уставлення), -я, с. Дія за знач. вставити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вставлення — ВСТА́ВЛЕННЯ (УСТА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. вста́вити¹. Словник української мови в 11 томах