1. Словник української мови у 20 томах

встрибати

ВСТРИБА́ТИ (УСТРИБА́ТИ), а́ю, а́єш, ВСТРИ́БУВАТИ (УСТРИ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСТРИБНУ́ТИ (УСТРИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док.

Те саме, що вска́кувати 1.

Тіні постояли.., – одна мала, друга велика, – потім мала по-юнацькому легко встрибнула в короб машини, а за нею полізла друга, тяжко сопучи (І. Багряний);

– Ми на перон, поїзд мелькає хвостом .. тільки встигли встрибнути в задній вагон (П. Загребельний);

* Образно. В одчинену фіртку [хвіртку] разом з .. осіннім вітром безладно, хапливо встрибували хвилі міського гомону (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встрибати — встриба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. встрибати — (устрибати), -аю, -аєш і встрибувати (устрибувати), -ую, -уєш, недок., встрибнути (устрибнути), -ну, -неш, док. Те саме, що вскакувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. встрибати — ВСТРИБА́ТИ (УСТРИБА́ТИ), а́ю, а́єш і ВСТРИ́БУВАТИ (УСТРИ́БУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСТРИБНУ́ТИ (УСТРИБНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. Те саме, що вска́кувати 1. Словник української мови в 11 томах