всупереч

ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ), прийм., з дав. в.

Уживається на позначення обставин, умов, незважаючи на які, наперекір яким відбувається дія.

Кривдунський, всупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоб на неї насварити, накричати (Л. Мартович);

Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар);

– От бачите, дон Руджієрі, – сказав, усміхаючись, король, .. доблесть ваша істинно заслуговує того, щоб я пішов усупереч долі (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо);

Діючи всупереч законам природи, людство починає підривати матеріальні основи свого буття (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всупереч — всу́переч прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. всупереч — В противагу, |на|проти, наперекір, незважаючи на, насупроти, супротивно, жм. упоперек; (здоровому глузду) ІД. взяти й <н. взяти й утопитись>. Словник синонімів Караванського
  3. всупереч — (усупереч), прийм., із дав. в. Незважаючи на щось, наперекір чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. всупереч — НЕЗВАЖА́ЮЧИ НА прийм., із знах. в. (ужив. з позначеннями предметів, явищ і т. ін., що могли б перешкодити, але не перешкодили якійсь дії або стану), ПО́ПРИ із знах. в., ПРИ з місц. в., НЕВВАЖА́ЮЧИ НА заст., ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ) з дав. в., підсил. Словник синонімів української мови
  5. всупереч — Всу́переч чому, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. всупереч — ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ), прийм., з дав. в. Незважаючи на щось, наперекір чому-небудь. Кривдунський, всупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоб на неї насварити, накричати (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах