всуху

ВСУХУ́ (УСУХУ́), присл., розм.

1. Не вживаючи води.

Було оголошено, що гірники збираються голодувати всуху (з газ.).

2. Без скріплювальної, зв'язувальної маси.

Оборонні споруди сільських (іноді й міських) общин Таврики IX–X ст. у більшості випадків викладені з буту на глині або всуху (з наук. літ.).

3. спорт. З нульовим рахунком, не забивши або не пропустивши жодного м'яча чи шайби (звичайно про результати спортивних ігор).

Четвертий гейм українка виграла всуху, у п'ятому та шостому поступилася, а потім зосередилася й у гарному стилі довела сет до логічного завершення (із журн.);

Луцький волейбольний клуб двічі всуху обіграв бориспільську команду (з газ.).